Черкаська область

Якою мовою розмовляли у вашій родині, коли ви були дитиною?

/ Українською мовою, можливо, інколи траплялися російські слова, бо ми все ж із центральної частини України. /

Чи часто в родині використовували інші мови (російську, польську, англійську)?

/ Ні, російську ми знали, бо вчили в школі, але нею не спілкувалися. Тоді навіть сміялися, що люди з наших сіл, коли приїжджають у Київ, одразу починають говорити російською. Але я, навіть коли виїжджала до Київу, завжди розмовляла українською. /

Чи заохочувала родина використовувати українську — або намагалася “підтримувати” й інші мови?

/ Ми просто розмовляли українською, інші мови не використовували. Правду кажучи, у центральній частині України був щось на кшталт суржику з деякими русизмами. Коли я їхала навчатися в університет у Львів, дуже боялася, що можу випадково вставити російське слово, бо тоді казали: «як приїдеш на Західну і будеш розмовляти російською — там можуть навіть… прибить». Але насправді це були байки, і ніякої агресії з боку західняків не було. /

Чи пам’ятаєте випадки, коли хтось із родичів або друзів обирав російську мову, і як це сприймалось?

/ Моя тітка була з Запоріжжя і розмовляла російською. Коли вона навідувалася в село до дідуся та бабусі, говорила російською. Ми всі її розуміли, бо вчили російську так само, як і українську. Начебто тоді це нормально сприймалося — не можна сказати, що ми ставилися до цього з агресією. /

Чи обговорювали у родині події, історію, традиції через призму мови — української та інших?

/ Якщо чесно, таких обговорень у родині не було. Ми жили за радянського Союзу, і традиції були спільні, не розділялися на українські та російські: 1 травня, Новий рік, 8 березня святкували однаково.

Ще згадую, що мене хрестили таємно. Церкви були поодинокі, і релігія була заборонена, тому ми не ходили до церков. Нову почали будувати вже ближче до народження моєї першої дитини. /

Якими мовами були книги, пісні, казки, телевізійні програми у вашому дитинстві?

/ Стосовно мови, ми читали і українські, і російські книги, але більше уваги приділялося російській літературі. Більше вчили вірші російською, Пушкін, Толстой.

Колись були застілля, і тоді святкувалося більше всього. На цих застіллях усі співали українські пісні. Дід дуже любив пісню “Сієш ти жито” або “Хороші гості зібрались у мене за столом”.

Щодо естради, ми більше слухали російську: українські пісні були, але популярніші були російські. Телевізійні передачі теж були російськими. Але на родинних застіллях ми співали саме українські пісні, і ми їх знали, любили, і я пам’ятаю їх до сьогодні. /

Чи виникали у вас або у членів родини ситуації, коли потрібно було свідомо переходити на іншу мову?

/ У мене була особиста ситуація. Мій чоловік повіз мене до Німеччини — мені було вісімнадцять років. Коли я прийшла до керівника на роботу, я почала відповідати українською, а він на мене дивиться і каже: «Поясните, что вы сказали». Я зрозуміла, що мені важко перейти на російську, бо боялася допустити помилки.

У Києві нас іноді сприймали як «з іншої планети». Поступово, після 1991 року, почали частково переходити на українську, але навіть зараз багато людей розмовляють російською. /

Чи відчували ви або родина тиск щодо вибору мови у спілкуванні з друзями, сусідами чи школою?

/ Ні, тиску не було. Я була з селища міського типу, і тут всі розмовляли українською або суржиком. /

Чи помічали ви різницю у ставленні до мов між різними поколіннями у вашій родині?

/ Ні, не помічала. /

Чи відчували, що певні мови мають “престиж” або “сільський/домашній” статус у вашому оточенні?

/ Ну, можливо, російська мала престиж через радянську владу, бо нею можна було спілкуватися з будь-якою національністю серед 15 республік. Тоді російська була на щабель вище. /

Якою мовою ви навчалися у школі?

/ Українською. /

Якою мовою здебільшого розмовляли вчителі та адміністрація?

/ Українською. /

Чи були уроки інших мов — російської?

/ Так, була російська мова та література. Напевно, це було приблизно рівноцінно українській мові та літературі. /

Якою мовою були підручники та шкільні книжки?

/ Українською, лише підручники з російської мови та літератури були російською. /

Чи були улюблені герої, казки, програми, пісні українською та іншими мовами?

/ Так, улюблені герої, казки, програми й пісні були — і українською, і іншими мовами. Мультфільми теж улюблені — переважно російською.

Книг найбільше пригадую російськомовні. Зараз я читаю все українською. Не було в мене проблеми перейти з російської читання на українське, бо українська — моя рідна мова, і мені нею легше говорити й читати. /

Як ви відчуваєте свій зв’язок з Україною через мову?

/ Відчуваю споріднений зв’язок із Україною через мову — це мова моєї рідної країни. Цей тісний зв’язок має бути природним, бо кожна країна має свою мову і повинна нею спілкуватися. /

Що для вас означає українська мова сьогодні — вибір, емоція, частина ідентичності, пам’ять, традиція?

/ Для мене українська мова сьогодні — це традиція і частина ідентичності. Я народилася з українською мовою і розмовляю нею, це частина мене. /

Як би ви описали мовну атмосферу у вашому місті до 2022 року?

/ У місті всі спілкувалися українською мовою. /

Чи відрізняється мовна атмосфера у різних регіонах (село, місто, інші області)?

/ Мені здається, що в селах переважно розмовляли українською, хоча, можливо, у напрямку Одеси в селах частіше можна було почути російську. Можливо, було ставлення, що українська — сільська, а російська — міська. /

Чи були у місті позашкільні гуртки, клуби, культурні заходи українською мовою — і чи брали ви участь?

/ На дискотеках теж була музика російською, бо тоді вона була популярна. Можливо, і були українські пісні, але молодь більше тягнулася до популярного, а популярне було російською. Культурні заходи українською теж були, але їх було менше. /

Якою мовою були медіа, реклама, вивіски, оголошення у вашому місті?

/ Все було українською. /

Як ви ставитеся до інших мов, якими володієте або чуєте в оточенні (російська)?

/ Зараз російська мова, напевно, викликає певну неприємність, хоча я виросла, чуючи російську, і особливого дискомфорту тоді не було. Мої старші діти, наприклад, дуже негативно реагують на російську. /

Як ви ставитеся до змішаних мовних форм — наприклад, коли українська змішується з іншими мовами?

/ У мене самої теж трапляються змішані форми, іноді проскакують русизми. А в моїх дітей уже значно чистіша українська, і іноді вони мене навіть поправляють. /

Чи відчуваєте, що українська допомагає вам краще висловлювати думки, емоції, ідентичність?

/ Мені легше висловлювати свої думки українською мовою. Хоч я й читала російською, говорити нею мені важко. /

Які ваші спогади або моменти, пов’язані з мовою, найбільше вплинули на вас?

/ Українська пісня «Зеленеє жито, зелене» має для мене особливе значення. Вона повертає мене у дитинство — до родинних свят, коли ми всі збиралися за одним столом, а дідусь співав.

Зараз мені дуже подобається українська музика, особливо з періоду війни. Російську зараз взагалі не слухаю. /

Що б ви хотіли сказати наступному поколінню про значення мови у вашому житті?

/ Мова важлива — це частина тебе, твоє коріння, твоє майбутнє. Кожна країна повинна знати свою мову, любити її та пам’ятати. Ми повинні берегти українську мову і розмовляти нею. /

Яке ваше головне відчуття або спогад, пов’язаний із українською мовою, який ви хотіли б залишити у пам’яті?

/ Напевно, моїм головним спогадом є те, як мій дідусь співав українські пісні. У нього був гарний голос, а пісні такі життєві — про українців, про хліб, багатство, кохання. Наприклад, він співав «Ой зелене жито, зелене», «Хороші гості у мене», «У вишневому саду», «Ой чий то кінь стоїть», «Ніч яка місячна». /