Вікторія, 22 років
Якою мовою розмовляли у вашій родині, коли ви були дитиною?
/ Родина спілкувалась російською. /
Як ви ставились до української мови в дитинстві — чи вона звучала у вашій родині?
/ Прадідусь спілкувався виключно українською, бабуся спілкувалася з ним українською, бо він не знав російської, а тітка розмовляє українською, бо переїхала з Криму на Західну Україну. У дитинстві мені завжди подобалося вивчати українську мову — вона мені здавалася дуже красивою. Мені дуже подобалося дивитися і фільми, і мультсеріали в українському дубляжі. /
Якими мовами були книги у вас вдома та якою мовою читали батьки?
/ У дитинстві були тільки російські книжки, українських точно не було жодної. Мені було 11 років у 2014 році, в рік окупації. Потім я навіть не думала про те, щоб купувати книжки українською. /
Якими мовами були пісні, казки, телевізійні програми, що ви слухали або дивились у дитинстві?
/ Мультфільми та фільми переважно дивилися в українському дубляжі. У дитинстві ми дуже часто в родині слухали Океан Ельзи. Мама обожнювала цей гурт, і в нас він постійно грав щоранку. Мама прокидалася під «Вставай, мила моя, вставай». /
Чи говорили у вашій родині про події, історію або традиції?
/ Хтось із родичів розповідав про радянські часи як про щось дуже добре, а хтось — як про погані комуністичні часи, де не було прав у людей. Про українську мову і культуру особливо не розмовляли. У нас у родині є євреї, і були розмови про те, як Радянський Союз ставився до цієї нації. /
Якою мовою ви навчалися у школі?
/ Школа була російськомовною. Нам давали опитувальник, де ми могли зазначити, якою мовою хочемо навчатися: російською, українською або татарською. Вибір навчатися українською був, але зазвичай усі обирали російську. Точно пам’ятаю, що після 2014 року української мови взагалі не було, навіть як факультативу. /
Якою мовою здебільшого розмовляли вчителі?
/ Поза уроками розмовляли російською, і в тому числі викладачі української мови також поза уроками спілкувалися російською. /
Чи були уроки української мови та літератури — і як вони проходили?
/ Точно було по два уроки на тиждень. Уроки були цікавими — просто в нас були дуже хороші викладачі української мови. З молодшої школи я пам’ятаю тільки уроки української мови, хоча російську викладали паралельно. /
Якою мовою були підручники та шкільні книжки?
/ Російською, крім української мови та літератури. Після 2014 року всі були російською. /
Чи були улюблені герої, програми, пісні українською мовою?
/ З дитинства залишилося те, що мені подобається «Океан Ельзи». Зацікавилася у 2022 році, які є українські виконавці, крім «Океану Ельзи» — «Хейтспіч», SadSvit, MAYOROVA, Shmiska, Schmalgauzen. /
Якою мовою спілкувалися однокласники між собою?
/ Всі розмовляли російською. /
Чи були випадки, коли хтось висміював тих, хто говорив українською?
/ До 2014 року українська мова в місті майже не звучала, і жодної негативної реакції на неї я не пам’ятаю. Після 2014 року почути українську мову стало майже неможливо. Якщо хтось говорив українською в публічному просторі, окремі проросійськи налаштовані люди могли відреагувати негативно. Водночас у Криму досить часто звучала кримськотатарська мова. /
Чи відрізняється мовна атмосфера у різних регіонах (село, місто, інші області)?
/ Я думаю, що і в селищах також переважно розмовляли російською. Єдине, що можна було почути від деяких бабусь і дідусів — це суржик. /
Якою мовою розмовляли в транспорті, магазинах, лікарнях?
/ Переважно всюди розмовляли російською. У мене свідоцтво про народження видане російською мовою, а от український паспорт був повністю українською. /
Чи були у місті позашкільні гуртки, клуби, події українською мовою — і чи відвідували ви їх?
/ Гуртків, які були б безпосередньо спрямовані на українську культуру, я не пам’ятаю. Місто було маленьке, там було буквально три-чотири гуртки. /
Чи помічаєте різницю у мовній поведінці між своїм поколінням і молодшим?
/ Молодше покоління вже ніколи не буде називати українську — мовою дитинства. Мені вже важко пояснювати, чому «оранжевий» не такий яскравий, як «помаранчевий». /
Як ви відчуваєте свій зв’язок з Україною через мову?
/ Коли я приїхала на підконтрольну територію після багатьох років окупації, я вперше почула українську вживу від людей, і подумала: вау, це щось таке рідне, з дитинства. Коли я чую цю мову, мене повертає в ту Україну, яка була в моєму дитинстві. /
Чи відчуваєте гордість, дискомфорт або інші емоції, коли використовуєте українську у публічних місцях?
/ Взагалі ні дискомфорту, ні гордості не відчуваю. Просто переходжу на українську, наче так і має бути. Раніше я вела блог російською, а потім вирішила, що хочу вести його українською, бо обираю цю мову. /
Які ваші спогади або моменти, пов’язані з мовою, найбільше вплинули на вас?
/ Спогади з дитинства, коли вмикаєш телевізор, а там мультфільми йдуть українською мовою. Я зрозуміла, що пам’ятаю заставки з мультфільмів лише українською — я навіть не знаю, як вони звучать російською. /
Що б ви хотіли сказати наступному поколінню про значення мови у вашому житті?
/ Якщо наступному поколінню будуть говорити, що якась мова не є їхньою рідною, нехай вони орієнтуються на власні відчуття. І якщо ця мова відгукується в серці, її не варто забувати, її варто підтримувати, розвивати й плекати. /
Якби ви могли передати одну думку про мову та ідентичність, що б це було?
/ Це твій вибір — не забувати мову. Мені не потрібно було її вчити — я просто її не забувала, і все. /
Яке ваше головне відчуття або спогад, пов’язаний із українською мовою, який ви хотіли б залишити у пам’яті?
/ Це, напевно, мій прадідусь, який єдиний з усієї родини розмовляв українською. Хотілося б залишити в пам’яті, що в моїй родині також були люди, які спілкувалися українською. /