с. Торканівка, Вінницька обл.

Тетяна, 40 років

Якою мовою розмовляли у вашій родині, коли ви були дитиною?

/ У нас у родині розмовляли українською (або здебільшого суржиком) — і батьки між собою, і зі мною, і з бабусею та дідусем. /

Чи часто в родині використовували інші мови (російську)?

/ Не часто, використовували саме українську мову. /

Чи заохочувала родина використовувати українську — або намагалася “підтримувати” й інші мови?

/ Завжди в пріоритеті була українська. Вся родина розмовляла українську або суржик. /

Чи пам’ятаєте випадки, коли хтось із родичів або друзів обирав російську мову, і як це сприймалось?

/ Так, пам’ятаю такий випадок. Усі сприйняли це з жартом — дивувалися й сміялися. У нас була родичка, яка поїхала лише на місяць в Одесу, а повернулася, розмовляючи вже російською. /

Чи обговорювали у родині події, історію, традиції через призму мови — української та інших?

/ Батько був політично підкований, багато говорив про політиків і завжди помічав, хто з них проросійський. Коли Україна відмовилася від ядерної зброї, він казав, що колись це призведе до війни. /

Якими мовами були книги, пісні, казки, телевізійні програми у вашому дитинстві?

/ Дитячі книжки й пісні переважно були українською. Пам’ятаю, коли з’явилася «Територія А» (1995 рік) — було так незвично й приємно, що серед усього російськомовного простору зазвучала українська мова: Юрко Юрченко, Ірина Білик, Могилевська, ТНМК. /

Чи пам’ятаєте, коли вперше почули російську мову — і в яких обставинах?

/ Російську я чула з народження — мої батьки переїхали з Вінниці до Херсонської області, Каховського району, де було багато людей з інших країн. До 10 років я чула переважно суржик, а чисту українську — коли повернулась до Вінниці. /

Чи відчували ви або родина тиск щодо вибору мови у спілкуванні з друзями, сусідами чи школою?

/ Ні, у родині чи серед друзів тиску не було. Лише на роботі відчувався тиск, та з друзями це траплялося вже в дорослому віці. /

Чи відчували, що певні мови мають “престиж” або “сільський/домашній” статус у вашому оточенні?

/ У родині такого не було. Але серед колег я дуже відчувала, що російська мала престиж — я працювала в Києві, де всі на роботі спілкувались російською, хоча я несвідомо продовжувала спілкуватися українською. /

Якою мовою ви навчалися у школі?

/ Українською. Російська мова також викладалася як предмет. У коледжі навчання було здебільшого українською, окрім хімії — її викладали російською. /

Чи були уроки української мови та літератури — і як вони проходили?

/ У школі вони проходили досить нейтрально і не дуже цікавили. У коледжі уроки були цікавіші, особливо філософські аспекти мови. /

Якою мовою були підручники та шкільні книжки?

/ Підручники та шкільні книжки були українською. /

Якою мовою спілкувалися однокласники між собою та з вами?

/ Однокласники спілкувалися між собою та зі мною українською. /

Як ви відчуваєте свій зв’язок з Україною через мову?

/ Дуже сильно. Я відчуваю, що належу до України через мову, і пишаюся цим. Це частина моєї ідентичності. Я ніколи не була надмірно патріотичною, але завжди мала глибоке відчуття приналежності. /

Чи помічаєте різницю у ставленні до мов між поколіннями у родині?

/ У моїх батьків не виникало питань щодо мови. Але війна змінила ставлення. Мій син намагається її покращувати: читає українською та старається вдосконалювати свої мовні навички. /

Як би ви описали мовну атмосферу у вашому місті до 2022 року?

/ Я з села, і здебільшого говорили змішано, хоча були й повністю російськомовні люди. Після 2022 року ситуація змінилася: почали переходити на більш чисту українську. /

Чи були улюблені герої, казки, програми, пісні українською та іншими мовами?

/ Так, улюблені були українською. Слухала Океан Ельзи та пам’ятаю «Наталку Полтавку» зі шкільних років. /

Чи пам’ятаєте моменти, коли ви відчували сором або незручність через українську мову, або навпаки — гордість?

/ Так, такі моменти були. У Києві на роботі я принципово не могла перейти на російську. Через це мене сприймали інакше, і це викликало і сором, і водночас гордість за українську мову. /

Як ви ставитеся до інших мов, які ви чуєте в оточенні (російська)?

/ Раніше моє ставлення було цілком нейтральним. Але зараз, коли чую російську, мені стає дуже неприємно — це відчуття вже на підсвідомому рівні. /

Що б ви хотіли сказати наступному поколінню про значення мови у вашому житті?

/ Свою мову потрібно знати якомога краще — разом із її історією. Бо якщо не знати історії мови, починаєш думати «Какая разница», а це дуже небезпечна думка. /

Якби ви могли передати одну думку про мову та ідентичність, що б це було?

/ Мова — це код нації. Хто хоче, той зрозуміє, наскільки це важливо. /

Яке ваше головне відчуття або спогад, пов’язаний із українською мовою, який ви хотіли б залишити у пам’яті?

/ Напевно, це спогади, коли Новий рік ми перевдягалися в українські костюми, співали щедрівки — це було дуже яскраво, тепло й по-домашньому. Тоді ми відтворювали старі українські традиції: хустки, вінки, пісні — усе було справжнє й щире. /

Назад до карти

Поділись своєю мовною історією